Голова Старосамбірської районної ради О.Бонк провів робочу зустріч з професором кафедри музичної фольклористики, доктором мистецтвознавства Національної музичної академії України ім. П.Чайковського М.Хаєм

12
Відбулась зустріч голови Старосамбірської районної ради Ореста Бонка з професором кафедри музичної фольклористики, доктором мистецтвознавства Національної музичної академії України ім. П.Чайковського Михайлом Хаєм, який, до слова сказати, є вихідцем Старосамбірщини, а саме з села Лютовисько.

В ході зустрічі була обговорена необхідність популяризації музичної фольклористики нашого краю, зокрема організувати постійно-діючий семінар з науково-виконавської реконструкції традиційної культури (музика, спів, танець). Даний семінар буде корисним не тільки для досвідчених музикознавців, але і для  молодих дослідників, студентів вищих навчальних закладів і шкіл, а також для величезної когорти слухачів та поціновувачів кобзарства й української традиційної культури загалом. Перший семінар планується провести в листопаді 2015 року.

На пам’ять про зустріч професор М.Хай подарував голові Старосамбірської районної ради О.Бонку свою книгу «Микола Будник і кобзарство». Книга представляє унікальний новітній погляд на феномен і проблематику одного з най унікальніших явищ української традиційної культури – кобзарства і лірництва. Крізь призму світобачення легендарного панотця-цехмайстра Київського кобзарського цеху Миколи Будника та власних спостережень й експериментів, в процесі багаторічного спілкування та активної співпраці з майстром.

Для всіх читачів книга «Микола Будник і кобзарство» буде презентована професором М.Хаєм на 22 Форумі Видавців у Львові, що відбудеться 9-13 вересня.

Славень П. Чубинського-М. Вербицького і Революція Гідности. У контексті етнофонічних рефлексій Евромайдану.

Михайло Хай (Київ)

Методологія і актуальність проблеми

Драматизм і навіть трагізм подій, що відбуваються сьогодні у нашому здеморалізованому, десакралізованому і вкрай  заґльобалізованому світі, поставив усіх нас перед фактом неминучого переосмислення   життєвих і суспільних вартостей, до усвідомлення первинности і визначальности духових й інтелектуальних цінностей і чеснот над тлінними й матеріяльними.

Серед усіх складових, що наповнюють  і визначають сутність й саму природу, семантику й ментальність Нації ми називаємо, передусім, її фолкльорно-етнографічні символи – специфіку й естетику народнього побуту, мови, культури, звичаєвих, моральних, психологічних, художньо-естетичних норм поведінки тощо. На другому місці в житті націй, що претендують на власну державність, перебувають державні атрибути і символи – прапор, герб, гимн (славень) та інші ознаки державної влади, які за своєю структурою, семантикою й емоційним наповненням мають відповідати першій сутности національного буття – фолкльорно-етнографічним  її ознакам.

Продовження

Хто у Львові за Папу Римського? Роздуми над розфестиваленою під час війни Україною…

Михайло Хай (Київ)

Коли гримлять гармати – музам, зазвичай, належить мовчати… Усі сили Нації, на яку без оголошення війни напав віроломний ворог, мають бути сконцентровані в одному напрямку – усе для перемоги!  І у здоровому сеґменті національно-визвольного спротиву здебільшого так, власне, і відбувається – до добровольчо-волонтерського руху прилучилися усі найсвідоміші і найдієвіші сили нації, аж до художніх фронтових та внутрішньо-волонтерських бригад зі збирання коштів для військових потреб, включно.  Однак, в умовах сучасної  гібридної війни-«перемир’я» в Україні, коли зрадницька державна машина  фактично обрала тактику не тотальної відсічі оскаженілому ворогу, а умиротворення саме цих найрадикальніше настроєних бойових сил, розкручені за часів миру фестивалі, конкурси-огляди,  форуми і конґреси  цьогоріч так розперезалися, що це не вкладається не лише у рамці здорового глузду, а вже давно перейшло до ранґи страхітливого  памфлетного фарсу й наруги над пам’яттю полеглих героїв.

Продовження

Мушнівська традиція (рівненське Полісся)

Традиція села Мушні, Рокитнянський р-н, Рівненська обл.
Кобзар Костянтин Захарович 1921р.н. (скрипка)
Павлушенко Михайло Савович 1935р.н. (барабан)

Записувачі: Охрімчук С., Охрімчук Г., оператор Семиног М.
26 січня 1995

Санітарна зона терпимости і несмаку… Фолкльоризматичні записки із роз-Ё-МАЁ-вщеного Трускавця

Михайло Хай (Київ)

Цьогорічна відпустка вимушено розпочалася передчасно через велетенську нафтову хмару, що зловісно нависла над самісіньким моїм васильківським житлом і тому не обіцяла нічого приємного. Трускавець, який щоліта  гостинно зустрічає відпочивальників з усіх усюд, спочатку потішив раптовим випогодженням-потеплінням та розмаїттям культмасових заходів. Цього літа Україна, стікаючи кров’ю на фронтах, розфестивалилася так, що навіть сили небесні найодіозніші  із тих збіговиськ перестерігали симптомами справжнього всеукраїнського потопу. Трускавець найбільше вразив конкурсом-оглядом під звабливою назвою «Чарівна симфонія». Але, якщо небо у своїх прогнозах не обмануло, то ця афіша збрехала нахабно і цинічно – симфоніями тут ані не пахло…

Продовження

Українсько-польські етноінструментологічні спільності та антиномії. Культурологічний та системно-етнофонічний зріз

                                                                                                            Михайло Хай (Київ)

Анотація

Історичний, політичний та культурний розвиток сучасних націй переживає черговий сплеск свого еволюційно-трансформаційного формування. Орієнтація світового суспільства на ґльобалістичний та федеративний устрій  економіки і культури дедалі виразніше вказує не так на оптимальність і проґресивність, як, радше, на деструктивність і реґресивність цих процесів. Імперські наддержавні утворення один за одним розпадаються як «сірникові будиночки», а роля т. зв. «непасіонарних» етнічних утворень набирає дедалі інтенсивнішої тенденції до активізації своїх прагнень до незалежности і державности. Характерно виявилася ця тенденція на прикладах оксамитово-рожево-помаранчевих революцій  на постсовєтському просторі і чи не найхарактерніше – у Революції Гідности,  московській експансії Криму та українсько-московській війні на Донбасі.

Продовження

Крутак і Яків – Велика Глуша

Українські автентичні виконавці. Волинь.
Крутак і Яків. Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, Велика Глуша.
Виконавці: Сергійчук М. А., 1922 р.н. (скрипка), Плясун В.С., 1934 р.н. (скрипка-“втора”), Кацевич Ф. Я., 1944 р.н. ( решітка).
Запис зроблено 13/5/1995. Фольклористи: Хай М.Й., Сербіна Н., Ткачук І.