«Запусти у Лютовиськах»

Акція Етнофесту «Креси Карпат»

«Запусти у Лютовиськах»

17 березня 2013 р. Поч. о 14:00

Актова зала Лютовиської СШ, с. Лютовисько Старо-Самбірського району Львівської области

Великий етнографічний концерт «Музична мандрівка Україною»

Участь беруть:
Креси Карпат

  • Михайло Хай (лірник Стефан, Київ)
    уродженець Лютовиськ, доктор мистецтвознавства, професор
  • Любомир Кушлик (Львів)
    доцент Львівської НМА ім. М. Лисенка, автор колекції українських традиційних музичних інструментів
  • Петро Зборовський (Турка)
    фольклорист, етнолог-бойкознавець, член Спілки композиторів України
  • Капеля інструментальної музики «Надобридень» (Київ)
    у складі: Михайло Хай (засновник і керівник, бурдонові цимбали, приспівки), Тарас Капущак (скрипка, скрипка-«тур», бас, спів), Юрій Шевченко (скрипка, скрипка-«тур», бас), Маргарита Степанова (бубон з тарілкою, бухало, решітко, денцівка, спів).

У програмі: Спогади про дитинство, презентація книг, виставки традиційних музичних інструментів, бойківські легенди, бувальщини і небилиці, «музична екскурсія» Україною, танці і співи «до рання».

Програму провадить Михайло Хай, доктор мистецтвознавства, професор

Вхід вільний

Акція відбувається за сприяння голови райради Ореста Бонка

Медіапідтримка: «Голос Прикарпаття», Трускавецьке Інтернет-телебачення, «Франкова криниця Підгір’я».

Прес-реліз, оргкомітет

«Запусти у Лютовиськах»

Заходи

Акції Етнофесту «Креси Карпат» «Запусти у Лютовиськах», с. Лютовиська та Букова Старосамбірського району Львівської области 17 березня 2013 р.

    • 8:00
      Служба Божа, Церква Параскеви Сербської, с. Лютовисько
    • 10:00 – 18:00
      Виставка музичних інструментів, фойє Лютовиської СШ,
    • 11:00 – 11:30
      Прес-конференція, актова зала СШ
    • 11:30
      Презентація концепції книги «Музично-інструментальна культура українців», наукові дискурси – Михайло Хай, доктор мистецтвознавства, професор (Київ)
    • 12:00
      Обід
    • 12:30
      Відвідування криниці на Гуменовім/Писаровім подвір’ю
    • 14:00
      Великий концерт капелі «Надобридень»
    • 16:00
      «Запусти» – «музика до рання»

Акція відбувається за сприяння Ореста Бонка.

Медіапідтримка: «Голос Прикарпаття», Трускавецьке Інтернет-телебачення, «Франкова криниця Підгір’я».

Євген Станкович: синтез фольклору і власного «Я»

Україна має не так вже й багато синів і доньок, котрі успадкувавши сіль рідної землі, піднеслись до верховіть ґеніяльности. Це поети – Шевченко, Франко, Леся Українка, художники – Бойчук і Марчук, кіномитці – Довженко й Іллєнко, співаки – Крушельницька і Гмиря… Із композиторського цеху до них слід віднести нашого сучасника Євгена Федоровича Станковича.

Продовження

Програма презентації книги Михайла Хая «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)»

23 січня 2013 р.

Презентація

концепції книги Михайла Хая «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)», висунутої на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка

Музей книги та друкарства
Києво-Печерська лавра

В програмі:

  • Виступ автора (5 хв.)
  • Дискурс-обговорення основних ідей та положень:
    • Народна інструментальна музика – музика контактної комунікації (15 хв.)
    • Історія: долисенківський період, М. Лисенко, Г. Хоткевич, Ф. Колесса, К. Квітка, І. Мацієвський (15 хв.)
    • Інструментальна автентика та інструментальний кіч (15 хв.)
    • Традиція й наукова реконструкція (15 хв.)
  • Ілюстрації за участю автора, капелі інструментальної музики «Надобридень» та засл. арт. України Тараса Компаніченка, відповіді на запитання, неформальні спілкування (45 хв.)

Початок о 16:00

Запрошуються учені, виконавці, студенти, усі зацікавлені та не байдужі до долі рідної культури

Вхід вільний

Презентація книги Михайла Хая «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)»

23 січня 2013 року о 16.00 в Музеї книги та друкарства відбудеться презентація книги Михайла Хая «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)», висунутої на здобуття Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка у 2013 році.

Книга є найпершою в українському етноінструментознавстві спробою осягнути часово-просторові обшири побутування явищ традиційного інструменталізму у всіх аспектах дослідження: історичному, клясифікаційному, структурно-типологічному, реґіональному, індивідуально-психологічному. Вона написана живою, неспотвореною сучасним канцелярським суржиком, мовою, стилістично-правописні норми якої повертають читача до органіки м’якої української вимови, до фонетики, що напрочуд природньо співвідноситься з так само природньою артикуляцією більшости автентичних музичних інструментів українців.
Продовження

«Лірницька Покрова у Дрогобичі»

70-річчю УПА присвячується

Концерт

кобзарів та лірників України на Акції
«Лірницька Покрова у Дрогобичі»
14 жовтня 2012 р.

м. Дрогобич

Участь беруть:

  • Лірник Стефан  (Михайло Хай, Київ)
  • Василь Кирилич (гусла, бандура, ліра, Дрогобич)
  • Лірник Юрко Кондратенко (Львів)
  • Ярослав Крисько (старосвітська бандура, Львів)
  • Лірник Ярема (Київ)
  • Андрій Седлецький (кобза О. Вересая, Львів)
  • Назар Черкас (старосвітська бандура, Львів)
  • Лірник Лайош Молнар (Львів)

У програмі:  Думи, псальми, історичні пісні, балади, жартівливі пісні і танки.

Програму провадить:
Д-р мистецтвознавства, професор        Михайло Хай

Поч. о 16. 00.

Вхід вільний

За сприяння Ігора Куруса

Міжнародний Етнофест «Креси Карпат»

(прес-реліз)

Креси Карпат Україна – країна великої і розмаїтої етнічної культури, що своїми коріннями сягає трипільських глибин, а за станом збережености та ступенем впливу на сьогодення випереджує чи не всі цивілізовані нації світу. Саме ця ознака нашої ментальности не дала українцям-русичам зігнутися під гнітом винародовлення упродовж віків, саме вона привела їх до відновлення державности, саме вона й покликана уберегти нас від нинішніх нападів на нашу мову, культуру і майбуття, поспіль.
Продовження

Традиція гри на цимбалах в Україні

Михайло Хай
Інструментальна культура українців
(фолькльорна традиція)
Монографія

Джерела вивчення та гіпотези виникнення і поширення цимбал в Україні. Типи і строї цимбал в реґіональних традиціях України. Цимбали – критерій автохтонности і автентичности традиційної ансамблевої інструментальної музики українців.

Поряд із студіюванням порівняно краще досліджених скрипкової й сопілкової, на третє після них місце в українській етноорганології небезпідставно претендує цимбальна традиція, як така, що охоплювала колись усю Україну (7; 22), але, на жаль, насьогодні досліджена ще вкрай недостатньо.

Цимбали (перс.-іран.- „сантур”, „сантир”; нім.- „Das Hackbrett”; польськ.- „cymbaly”; білор.- „цымбалы”, „цынбалы”; заг.-укр.- „цимбали”; зах.-под.- „цимбали”, „цимбал”, „цимбалєтка”; бук. – „цимбал” – H. – S . 314. 122-4) в українській традицції – це збірне поняття, що диференціюється відповідно з конкретними реґіональними їх різновидами, а саме: лемківсько-бойківською (переважно, квінтово-бурдонового типу), гуцульською (мелодико-акомпануючий тип, як правило ґенамісотонічного строю, подільською (мелодико-акомпануючий тип діятонічного строю з окремими відхиленнями в бік ґенамісотоніки) та наддніпрянською (мелодико-акомпануючий тип чисто діятонічного строю).
Продовження

Типологія традиційних гуртових інструментальних форм за участю скрипки як провідного мелодичного інструмента

Михайло Хай
Інструментальна культура українців
(фолькльорна традиція)
Монографія

«Малі» інструментально-ансамблеві форми

Питання типології індивідуальних скрипково-виконавських форм тісно пов′язане з проблемою типології гуртових їх складів і модифікацій на усіх рівнях і етапах еволюції: хронологічно-історичному, географічно- просторовому, кількісно-чисельному і, зрештою, темброво-квалітативному, акустико-динамічному тощо. Із усіх названих, особливої уваги дослідників удостоївся лише кількісно-числовий аспект проблеми. Інші ж питання, наприклад, т. зв. „малих” виконавських форм, розроблені або недостатньо, або ж не розроблені цілком. Однак, з відомих музичній фолкльористиці та художній літературі етнографічного напрямку даних можна зіткати хоч і далеко неповну й не достатньо виразну, а все ж доволі переконливо змальовану картину функціонування скрипково-гуртової гри в українському традиційному побуті. Поряд з відомими гурто-ансамблевими складами танцювально-рекреативного середовища і ансамблів з двох, рідше, трьох інструментів, які обслуговують загальносуспільні потреби, пов′язані з музичним супроводжуванням великих етнофонічних дійств, визначають музичну естетику певного середовища й порівняно індивідуалізованіші форми виконавства: „гра для себе”, „хатнє музичення”, гра „для співу”, „до коляди”, пастівницьких, лісорубських („борових”), косарських та ін. награвань, головно, на сопілкових інструментах, рідше дримбах, скрипках, цимбалах та ін. інструментах.

Найчастіше вживані комбінації складів концентруються навколо провідної ролі скрипки, рідше, сопілки і ще рідше, дримби і цимбал. Ансамблі з дуд, трембіт, пастівницьких рогів і т. п. носять спорадичний і найчастіше вже експериментально-реконструктивний, а не природньо-функційний характер.
Продовження

Скрипка як провідний традиційний музичний інструмент українців

Михайло Хай
Інструментальна культура українців
(фолькльорна традиція)
Монографія

Історичні передумови зародження традиції струнно-смичкововго виконавства на теренах давньої України-Руси і середньовічної Европи.
Тенденції еволюційного розвитку скрипки як традиційного НМІ українців. Способи та прийоми гри в народному музиченнні на скрипці.
Типологія традиційних гуртово-ансамблевих форм за участю скрипки як провідного мелодичного інструмента в різних реґіонах України.

Продовження